Перші спроби запустити розпаралелену задачу на кількох машинах були здiйсненi у квітні 1999 року Олександром Олейніковим та Русланом Явдошаком на машинах комп'ютерного класу радіофізичного факультету. Використовувалась операційна система FreeBSD-3.1 та бібліотека MPI. Спочатку задачу було вирішено на двох машинах, а згодом - на шести. Можливістю розпаралелення задач зацікавились, одразу з'явилися спроби розпаралелити деякі з чисельних методів, щоб дійсно відчути "потужність" обчислювального комплексу. На той час стояла низка задач з квантової механіки, які вимагали громіздких обчислень. Тому була актуальною проблема розпаралелення задач такого гатунку .

У жовтні 1999 року на ІОЦ було створено кластер з двох персональних комп'ютерів. За короткий час було встановлено бібліотеку для роботи з матрицями, яка легко піддається розпаралеленню, та програму GAMESS (General Atomic and Molecular Electronic System and Structure), що використовувала дану біліотеку. Раніше через брак оперативної пам'яті та великі затрати процесорного часу за допомогою цієї програми можна було моделювати тільки невеликі кластери . На сьогодні запущено ряд задач, які показали, що час їх виконання на двох машинах значно менший, ніж час виконання таких задач на одній персональній ЕОМ. Наприклад, якщо одна машина рахувала задачу 6 годин, то дві машини розраховували її менше ніж за 3, що спочатку здавалося парадоксальним. Оптимальне співвідношення завантаження процесора та часу обрахунку було досягнуто на чотирьох процесорах.

З'являлося все більше задач, що вимагали великих потужностей для свого вирiшення, тому в листопаді 1999 року на ІОЦ було створено офіційний обчислювальний кластер для Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що складався з чотирьох вузлів, побудованих на основі однопроцесорних робочих станцій PIII-450MHz з оперативною пам"яттю 128Мб та жорстким диском на 12Гб.

Протягом 2000 року навантаження на кластер зросло й досягло досить високого рівня (до 600-1000%). Було вирішено провести модернізацію системи, що й було зроблено в березні-квітні 2001 року в рамках програми підтримки вищих навчальних закладів корпорації Intel за сприяння українського представництва Інтел [Публікація]. В рамках проекту Internet Education Lab Київському університету надано чотири двопроцесорних сервера на основі процесора PIII-933 (докладніше - в розділі конфігурація кластера). Сервери зібрані та протестовані компанією Інформаційні Комп'ютерні Системи на основі платформи PRIME LAN 1800

У 2005 році за ініціативою Інституту Теоретичної фізики Національної Академії Наук України та Інформаціно-обчислювального центру Київського національного університету імені Тараса Шевченка в Україні створюється сегмент обчилювальних ресурсів для участі в міжнародних проектах з GRID-обчислень. Кластер підключений до декількох GRID систем.

З того часу кластер постійно розширюється силами інформаційно-обчислювального центру Київського національного університету імені Тараса Шевченка і викорисовується у наукових дослідженнях та навчальному процесі багатьох наукових та освітніх установ України.